Україна дозволила множинне громадянство з п’ятьма країнами: що це означає для українців у Німеччині та по всьому світу

16 січня 2026 року в Україні офіційно запрацює закон про множинне громадянство з п’ятьма країнами. Вперше держава чітко дозволяє громадянам мати кілька паспортів, не втрачаючи український при набутті громадянства іншої країни. Для мільйонів українців, які були змушені виїхати через війну, навчання чи роботу, це рішення може стати переламним моментом: більше не потрібно обирати між «життям тут» і «паспортом батьківщини».

Множинне громадянство з п’ятьма країнами означає, що українці зможуть мати український паспорт і паспорт однієї з цих держав одночасно, не втрачаючи зв’язок ані з Україною, ані з країною свого проживання.

Кабінет Міністрів уже затвердив перший список із п’яти «дружніх» держав, з якими запуститься нова система множинного громадянства: США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія. Саме ці країни прийняли найбільші хвилі українських біженців, активно підтримують Україну військово, фінансово та політично й мають потужні українські діаспори. Для їхніх громадян відкривається спрощений шлях до українського паспорта без обов’язкової відмови від власного, а для українців, які вже живуть у цих державах, — можливість легально мати два (або й більше) громадянства.

Для українців у Німеччині це рішення особливо відчутне. Німеччина стала одним із ключових центрів української діаспори в ЄС: тут працюють волонтери, медики, ІТ-спеціалісти, студенти, митці. Багато з них інтегрувалися в німецьке суспільство, але не були готові відмовитися від українського паспорта. Новий закон про множинне громадянство дає шанс поєднати обидва світи: зберегти українську ідентичність і політичний зв’язок із Батьківщиною, отримуючи при цьому повні права громадянина країни проживання.

Водночас нові правила — це не «автоматичні два паспорти для всіх», а чітко прописані процедури, вимоги та обмеження. Щоб скористатися можливістю множинного громадянства, потрібно розуміти: хто саме входить до першої «п’ятірки» країн, які спрощення передбачає закон, які документи необхідні для підтвердження українського походження або підстав для набуття громадянства, а також як діяти тим, хто живе, наприклад, у Берліні, Мюнхені чи Гамбурзі.

У цій статті на «Берлінському Погляді» ми детально розберемо:

• чому до стартового списку потрапили саме США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія і чи планується розширення переліку;
• як працює спрощена процедура отримання українського громадянства для громадян цих держав та українців із їхнім громадянством;
• які документи та докази походження можуть знадобитися (свідоцтва про народження, записи РАЦС, архівні довідки з України, Польщі, Німеччини тощо);
• що все це означає конкретно для українців у Берліні та по всій Німеччині: практичні кроки, ризики, обмеження та можливості;
• як підготуватися до набуття чинності закону 16 січня 2026 року, щоб не втратити час і шанси.

16 січня 2026 року в Україні офіційно запрацює закон про множинне громадянство. Вперше держава чітко дозволяє громадянам мати кілька паспортів, не втрачаючи український при набутті громадянства іншої країни. Для мільйонів українців, які були змушені виїхати через війну, навчання чи роботу, це рішення може стати переламним моментом: більше не потрібно обирати між «життям тут» і «паспортом батьківщини».

Кабінет Міністрів уже затвердив перший список із п’яти «дружніх» держав, з якими запуститься нова система множинного громадянства: США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія. Саме ці країни прийняли найбільші хвилі українських біженців, активно підтримують Україну військово, фінансово та політично й мають потужні українські діаспори. Для їхніх громадян відкривається спрощений шлях до українського паспорта без обов’язкової відмови від власного, а для українців, які вже живуть у цих державах, — можливість легально мати два (або й більше) громадянства.

Для українців у Німеччині це рішення особливо відчутне. Німеччина стала одним із ключових центрів української діаспори в ЄС: тут працюють волонтери, медики, ІТ-спеціалісти, студенти, митці. Багато з них інтегрувалися в німецьке суспільство, але не були готові відмовитися від українського паспорта. Новий закон про множинне громадянство дає шанс поєднати обидва світи: зберегти українську ідентичність і політичний зв’язок із Батьківщиною, отримуючи при цьому повні права громадянина країни проживання.

Водночас нові правила — це не «автоматичні два паспорти для всіх», а чітко прописані процедури, вимоги та обмеження. Щоб скористатися можливістю множинного громадянства, потрібно розуміти: хто саме входить до першої «п’ятірки» країн, які спрощення передбачає закон, які документи необхідні для підтвердження українського походження або підстав для набуття громадянства, а також як діяти тим, хто живе, наприклад, у Берліні, Мюнхені чи Гамбурзі.

У цій статті на «Берлінському Погляді» ми детально розберемо:

• чому до стартового списку потрапили саме США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія і чи планується розширення переліку;
• як працює спрощена процедура отримання українського громадянства для громадян цих держав та українців із їхнім громадянством;
• які документи та докази походження можуть знадобитися (свідоцтва про народження, записи РАЦС, архівні довідки з України, Польщі, Німеччини тощо);
• що все це означає конкретно для українців у Берліні та по всій Німеччині: практичні кроки, ризики, обмеження та можливості;
• як підготуватися до набуття чинності закону 16 січня 2026 року, щоб не втратити час і шанси.

Якщо ви живете в Німеччині, вже маєте або плануєте отримати німецьке громадянство, але не хочете відмовлятися від українського паспорта — ця публікація допоможе розкласти все «по поличках» і зрозуміти, з чого почати підготовку вже зараз.

1. П’ять країн у стартовому списку множинного громадянства з п’ятьма країнами: чому саме вони

Україна вперше офіційно оголосила перелік держав, громадяни яких можуть отримати українське громадянство без обов’язкової відмови від свого паспорта. До стартового списку увійшли США, Канада, Німеччина, Польща та Чехія. Це не випадковий вибір — він базується на сукупності політичних, безпекових та демографічних чинників.

1.1. США та Канада — стратегічні партнери і найбільші українські діаспори

США та Канада традиційно є ключовими союзниками України. Саме тут проживають одні з найбільших українських діаспор у світі — разом понад 2 мільйони людей. Після початку повномасштабної війни ці дві країни стали головними донорами військової, фінансової та гуманітарної підтримки.

Для мільйонів українців, які отримали тимчасовий або постійний статус у США чи Канаді, нові правила означають можливість інтегруватися в місцеві суспільства, не розриваючи юридичний зв’язок із Батьківщиною.

1.2. Німеччина — центр українського життя в Європі

Німеччина прийняла найбільшу кількість українців у ЄС. Станом на 2024–2025 роки тут проживає понад 1,1 млн українців. Багато з них інтегрувалися, отримали роботу, навчаються або пройшли шлях від тимчасового захисту до постійного проживання.

Німеччина активно підтримує Україну на дипломатичному рівні, фінансує оборонні програми, приймає поранених військових, забезпечує гуманітарні проєкти. Тож включення Німеччини до переліку є логічним і очікуваним. Для українців у Берліні, Гамбурзі, Мюнхені, Кельні чи Дюссельдорфі це відкриває шлях мати два паспорти без ризику втрати українського.

1.3. Польща та Чехія — сусіди, союзники та країни історичної міграції

Польща та Чехія відіграють величезну роль у підтримці України з 2022 року. Польща стала першою країною, яка масово прийняла українських біженців, відкрила доступ до медицини, освіти, ринку праці. Чехія забезпечила українців захистом, фінансовою допомогою та доступом до сильного ринку праці.

Водночас у цих країнах проживають великі громади українців «старої міграції» — нащадків депортованих, переселенців, людей зі змішаними родинами. Новий закон дозволяє їм юридично повернути зв’язок із українським громадянством на спрощених умовах.

1.4. Чи буде список розширюватися

Міністерство закордонних справ уже анонсувало, що перелік не є остаточним. Україна планує поступово додавати інші дружні держави — передусім країни ЄС, Британію, Австралію та держави, де проживає велика українська громада. Критеріями для включення стануть безпекова співпраця, підтримка України та рівень інтеграції українців у цих країнах.

1.5. Порівняльна таблиця

Саме так формується основа для моделі множинного громадянства з п’ятьма країнами, яка стане першою хвилею для розширення списку в майбутньому.

2. Як отримати українське громадянство: нові спрощені правила

Закон про множинне громадянство з п’ятьма країнами не означає автоматичного надання українського паспорта. Він лише створює умови, за яких громадяни «дружніх країн» можуть отримати українське громадянство без відмови від свого.

2.1. Декларація замість відмови від громадянства

Раніше кожен заявник був зобов’язаний довести, що він втрачає або відмовляється від громадянства іншої держави. Тепер громадяни США, Канади, Німеччини, Польщі та Чехії можуть подати просту декларацію про те, що вони зобов’язуються припинити інше громадянство, але робити це фактично не потрібно.

Це ключова зміна, що відкриває двері для подвійного громадянства.

2.2. Основні умови для набуття громадянства

Україна зберігає стандартні вимоги для натуралізації. Серед основних:

• 5 років законного проживання на території України (за певних умов може скорочуватися до 2–3 років);
• складання іспиту з української мови або підтвердження рівня володіння;
• іспит з основ Конституції та історії України (новий елемент, який планується впровадити);
• відсутність кримінальних правопорушень;
• підтвердження легальних джерел доходу.

Для осіб українського походження, нащадків українців, людей зі змішаними родинами діяти будуть спрощення — вимога проживання може бути скорочена або не застосовуватися.

2.3. Переваги для громадян держав зі списку

Громадяни п’яти країн отримують значні переваги:

• не потрібно відмовлятися від свого громадянства;
• процедура пришвидшена;
• більша частина перевірок спрощена;
• можливість одночасно мати паспорт України + паспорт країни проживання.

Офіційні роз’яснення щодо громадянства можна буде знайти на сайті МЗС України та Офісу Президента України.

Закон також дає можливість українцям, які вже давно живуть у цих країнах і отримали їхнє громадянство, повернути український паспорт — навіть якщо вони раніше вимушено відмовилися від нього.

3. Документи для підтвердження українського походження

Одним із найважливіших елементів у процедурі отримання або поновлення українського громадянства є підтвердження українського походження. Для багатьох людей це питання стає ключовим: наявність або відсутність документів може суттєво вплинути на результат розгляду заяви. На практиці підтвердити походження можна різними способами — через лінію батьків, бабусь і дідусів, а також через офіційні архівні записи до 1991 року.

3.1. Основний “ланцюжок документів”

Щоб довести українське походження, зазвичай потрібно надати безперервний ланцюг документів, що підтверджують родинний зв’язок:

• Свідоцтво про народження заявника, у якому вказані батьки.
• Свідоцтва про народження батьків — підтвердження, що вони народилися на території України або були громадянами України.
• Свідоцтва про народження бабусь та дідусів — особливо важливо, якщо один із них народився на території України до 1991 року.
• Свідоцтва про шлюб — для підтвердження зміни прізвищ у родинному ланцюжку.
• Архівні довідки — якщо документи втрачені, знищені або були оформлені в іншій державі.

Багато заявників стикаються з тим, що документи знаходяться у різних країнах — Україні, Польщі, Чехії, Німеччині. В таких випадках безцінними стають архіви, електронні бази та церковні книги.

3.2. Українські джерела документів

У межах України документи можна отримати або поновити через:

• ЦНАП — видача копій та витягів актових записів.
• РАЦС — надання повторних свідоцтв про народження, смерть, шлюб.
• Державні архіви областей — пошук записів до 1945–1991 років.

У багатьох випадках достатньо звернутися із заявою та копіями документів родичів; у інших — потрібно здійснювати архівний пошук, що може зайняти кілька тижнів або навіть місяців.

3.3. Польські архіви та електронні бази

Якщо ваші родичі народилися на території нинішньої Польщі, корисними є такі ресурси:

• Geneteka (генеалогічна база ПТГ) — пошук записів народжень, шлюбів і смертей з парафій та РАЦСів.
• Szukaj w Archiwach — державна база польських архівів.
• Парафіяльні книги — особливо цінні записи до 1945 року.

Пошук у Польщі часто швидший, ніж в Україні, оскільки більшість документів оцифровано. У заявці важливо вказати приблизний рік, місце та конфесію родини.

Пошук польських записів варто починати з ресурсів Geneteka та Szukaj w Archiwach.

3.4. Німецькі джерела для пошуку документів

Якщо родина жила або була депортована до Німеччини, документи можна шукати через:

• Standesamt — німецькі РАЦСи, де зберігаються актові записи з 1874 року.
• Bundesarchiv — для пошуку транспортних списків, записів переселенців і документів Другої світової війни.
• Локальні архіви земель (Landesarchive).

Ці джерела особливо корисні, якщо родина жила у прикордонних регіонах або була переміщена під час Другої світової війни.

4. Актуально для українців у Берліні: практичні кроки та поради

Для українців, які вже живуть у Німеччині — особливо в Берліні — новий закон про множинне громадянство з п’ятьма країнами відкриває реальні можливості.

4.1. Що означає закон для українців у Берліні

Українська громада Берліна — одна з найбільших у Німеччині. Велика кількість людей працює в IT, освіті, сервісі, логістиці; інші займаються волонтерством або відкривають малий бізнес. Новий закон допоможе:

• легально мати два паспорти: український + німецький;
• уникнути юридичної невизначеності щодо «втрати громадянства»;
• продовжувати підтримувати політичний зв’язок із Україною;
• залишатися частиною української громади, маючи всі права громадянина Німеччини.

Це особливо важливо для тих, хто планує довге життя в Німеччині, але не хоче відриватися від рідної країни.

4.2. Де шукати документи в Берліні та Німеччині

У Берліні та по всій Німеччині існує кілька джерел, які допоможуть підтвердити походження або знайти архівні записи:

• Standesamt Berlin — архіви народжень, шлюбів і смертей з кінця XIX століття.
• Landesarchiv Berlin — записи про переселенців, реєстрацію населення, списки біженців.

Якщо ви живете в Берліні й тільки починаєте оформлювати документи, перегляньте також наш матеріал про оформлення документів у Берліні та статтю про права українців у Німеччині.

• Bundesarchiv — документи періоду війни, переміщених осіб, таборів DP.
• Польські та українські архіви — якщо родина жила на історичних українських землях, що нині належать Польщі.

4.3. Практичні кроки для підготовки до подачі

Щоб не втрачати час, уже зараз варто:

• зібрати всі сімейні документи, які є вдома;
• зробити копії паспортів, свідоцтв, архівних довідок;
• записатися в онлайн-черги архівів (у Польщі — швидше, в Україні — довше);
• перевірити можливість отримання витягів онлайн через ЦНАП;
• завести окрему папку для документів, перекладів та нотаріальних завірень;
• консультуватися зі спеціалістами або юристами щодо спрощених процедур.

Після набрання чинності законом у 2026 році черги на подачу заяв, ймовірно, будуть великими, тож краще підготуватися заздалегідь.

5. Множинне громадянство з п’ятьма країнами: висновки для українців у Німеччині

Закон про множинне громадянство з п’ятьма країнами, який набуде чинності 16 січня 2026 року, є одним із найважливіших рішень сучасної української держави.

Стартовий список із п’яти країн — США, Канади, Німеччини, Польщі й Чехії — це не випадкова «п’ятірка». Це держави, які прийняли найбільшу кількість українців, надали масштабну підтримку Україні й мають значні українські громади. Для їхніх громадян відкривається спрощений шлях до українського паспорта без вимушеної відмови від свого, а для українців, які вже набули громадянство цих країн, — шлях до збереження або відновлення українського громадянства.

Водночас закон не скасовує відповідальність і формальні процедури. Потрібно підтвердити походження, зібрати документи, пройти іспити й дотриматися вимог до проживання. Для багатьох це означає: починати готуватися вже зараз — шукати свідоцтва, звертатися в архіви, уточнювати дані в ЦНАП, РАЦС та іноземних установах. Чим краще підготовлений пакет документів, тим менше стресу й затримок буде під час подачі.

Для українців у Берліні та по всій Німеччині це справжнє вікно можливостей. Ви можете будувати життя тут — навчатися, працювати, отримувати німецьке громадянство — і при цьому зберігати юридичний зв’язок з Україною. Це важливо не лише емоційно чи символічно, а й практично: участь у політичному житті України, збереження права повернення, можливість активно долучатися до відбудови країни після перемоги.

Цей закон — сигнал: Україна бачить свою діаспору не як «втрачених людей», а як частину національної спільноти, розширеної у просторі, але єдиної за суттю. А для тих, хто роками шукав свої корені через архіви в Польщі, Чехії, Німеччині чи Канаді, це шанс нарешті закріпити історичну справедливість юридично.

Якщо ви зараз читаєте ці рядки в Берліні, Гамбурзі, Франкфурті чи будь-якому іншому місті Німеччини, варто поставити собі кілька запитань:

• Чи є у вас або ваших рідних документи, які можуть підтвердити українське походження?
• Чи плануєте ви залишатися в Німеччині надовго і, можливо, подати на німецьке громадянство?
• Чи важливо для вас зберегти український паспорт і право голосу в українських справах?

Якщо хоча б на одне із цих питань відповідь «так» — новий закон про множинне громадянство створює для вас маршрут дій. І чим раніше ви почнете збирати інформацію та документи, тим легшим буде шлях у 2026 році.

Редакція «Берлінського Погляду» й надалі слідкуватиме за роз’ясненнями від українських і німецьких органів влади, оновленням списку країн та практикою застосування закону. Якщо у вас уже є досвід пошуку документів, звернень до архівів, консульств або юристів — поділіться цим у коментарях або напишіть нам. Ваш досвід може стати корисною інструкцією для інших українців у Німеччині, які лише починають цей шлях.

6. Часті запитання (FAQ)