Німеччина: чому німецькі підлітки радикалізуються?
У Німеччині дедалі гостріше стоїть питання радикалізації молоді. Країна, що гордиться своєю демократією, сьогодні стикається з новими викликами: зростає кількість екстремістських інцидентів, а дедалі більше підлітків стають прихильниками радикальних ідеологій. Що стоїть за цим тривожним феноменом?
Поляризація та сила мереж
Останні роки в Німеччині позначені різким зростанням ультраправої активності. Федеральна влада повідомляє: злочинна діяльність серед молодих ультраправих зросла на 50%. Більшість політично мотивованих правопорушень сьогодні — саме з цього табору. Особливу тривогу викликає те, що радикалізація починається все раніше — іноді з 12–14 років.
Важливу роль тут відіграють соціальні мережі та онлайн-групи. Саме там підлітки вперше стикаються з екстремістським контентом. Ультраправі чат-групи стають точкою входу у світ ненависті, а YouTube-алгоритми підсовують усе жорсткіші відео. Зупинитися важко, особливо коли у реальному житті бракує підтримки й спілкування.
Коли сім’я не дає тепла
Психологи кажуть: однією з причин радикалізації є емоційний вакуум. Наприклад, історія Кліфа, який потрапив у ультраправу середу ще у 12 років. Розлучення батьків, відсутність тепла й підтримки вдома, ізоляція від друзів — усе це зробило хлопця вразливим до впливу агресивних інтернет-лідерів. Ідеї домінування, насильства, токсичної маскулінності здавалися відповіддю на внутрішню самотність.
Вразливість і пошук ідентичності
Ультраправі пропагандисти цілеспрямовано шукають таких підлітків. Вони пропонують “просту відповідь” — ідеологію сили, приналежності до групи, ворога у вигляді “інших”. Чоловіки, які не отримують позитивних рольових моделей, особливо легко піддаються цій “рецептурі”. Недарма більшість радикалізованих підлітків — саме хлопці.
Інтернет-знаменитості, як Ендрю Тейт, популярні серед молоді через яскраву поведінку, але насправді часто розповсюджують мову ненависті та гендерні стереотипи.
Вихід є
Історія Кліфа — не унікальна, але дає надію. Зі зміною оточення, новими знайомствами (серед яких був і біженець, і люди з квір-спільноти) він переглянув свої погляди. Справжня підтримка, відкритість і дружба дозволили йому вирватися з пастки. Тепер Кліф — активіст, виступає за повагу та рівність, попереджає інших: “Не повторюйте моїх помилок”.
Що з цим робити?
В Німеччині вже діють ініціативи, що допомагають підліткам не потрапляти під вплив радикалів: це програми підтримки, групи для підлітків, які шукають “своє місце”, робота з батьками та школами. Але найважливіше — відкритий діалог. Говорити з молоддю про почуття, страхи, ідентичність. Пояснювати, що сила — не у ненависті, а у прийнятті.
Висновок
Берлін і вся Німеччина залишаються місцем великих можливостей — і нових викликів. Від того, як суспільство реагує на радикалізацію підлітків, залежить майбутнє демократії. Головне — не відвертатися й не мовчати.
А що думаєте ви? Ваші думки та досвід важливі! Напишіть у коментарях — як ви бачите причини і шляхи вирішення цієї проблеми?
Слідкуйте за новинами та аналітикою на “Берлінському Погляді” — тут говорять про важливе!
Залишити відповідь